Для кабельних виробів використовують кілька варіантів нанесення маркування. Розгляньмо основні з них.
Маркер усадкового типу
Розрізняють два різновиди маркерів для кабелів – ідентифікатор з термоусадних матеріалів і маркер з хімічною присадкою. Перший варіант маркерів — це тонкостінна трубка діаметром від 2 до 2,5 мм, на поверхню якої наносять відповідну інформацію. Такі трубки можуть постачатися сплющеними, що дозволяє друкувати інформацію на принтері. Щоб розширити маркувальні властивості, до складу трубки можуть додавати барвники, що утворюють різнокольорові ділянки. Термоусадку такого маркера забезпечують за допомогою спеціального нагрівача – фена.
Другий тип маркера – трубки з хімічною усадкою. Ці маркери просочені спеціальною речовиною, яка після встановлення трубки випаровується, забезпечуючи маркеру потрібну усадку. До використання такі маркери мають зберігатися в герметичних упаковках.
Маркер-кліпса
Цей маркер — незамкнений пластиковий елемент з підпружиненими ніжками. На маркувальну площадку на фабриці наносять один символ. Крім символьної ідентифікації, можна використовувати ще й кольорове позначення відповідно до таблиці міжнародних кольорових кодів. Ці маркери корисні, коли для ідентифікації елемента достатньо кількох символів і кольорових відтінків. Для встановлення маркерів-кліпс використовують спеціальний аплікатор.
Пластикові кільця
Ці пристосування також мають на своїй інформаційній етикетці один буквено-цифровий символ і можуть виготовлятися з пластику різних кольорів. Ці маркери-ідентифікатори застосовують для фінішного маркування, коли кінець кабелю ще не зафіксований і не армований з’єднувачами.
Термомаркування
Цей вид маркування виконують спеціальним апаратом, який розігрітою головкою з вигравіюваними символами залишає на зовнішній пластиковій оболонці відбиток із фольги. За допомогою таких апаратів можна робити різнокольорові написи довжиною до 12 символів. Таким методом можна встановлювати як постійні ідентифікатори, так і змінні. Для змінного напису на поверхню кабелю надягають пластикову трубку з тримачем етикетки під термомаркування.
Бірки
Цей тип маркувальних елементів виготовляють з твердого пластику, товстого поліетилену або тонких металевих аркушів. Бірка має вигляд прямокутної чи овальної пластинки зі спеціальним шаром для нанесення написів і елементами кріплення до кабелю. Кріплення — металеві або пластикові стяжки, які просувають через два отвори по краях бірки.
Різновид бірок — бірка-прапорець, що має лише один отвір для кріплення. Написи на поверхню бірок наносять рельєфним друком, штампуванням або термодруком.
Ще один різновид бірок — двосторонні бірочні елементи, завдяки яким маркувальний напис видно з обох боків кабелю. Розширити функціональні можливості цих ідентифікаторів можна, використовуючи різнокольорові елементи. Кріплять такі бірки двома пластиковими стяжками. Маркувальну інформацію можна наносити як за допомогою кліпс, так і за допомогою змінних написів.
Маркування кабельних джгутів
Для ідентифікації кабельного джгута можна використовувати будь-який елемент, здатний охопити окремі кабелі в одному джгуті. Найчастіше застосовують клейові етикетки й описані вище типи бірок.
Досить часто для маркування джгутів застосовують такий елемент, як ремінець-липучка. Він досить гнучкий, має привабливий естетичний вигляд і дозволяє використовувати кольорове маркування. Такий ремінець буває у двох варіантах, що відрізняються способом фіксації. У першому варіанті на різних боках ремінця є гачки й петлі, якими він і фіксується – це нагадує кріплення липкої стрічки. В іншому варіанті петлі розташовані з одного боку ремінця, а на кінці є гачки. Після протягування через пряжку й затягування кінець ремінця можна загнути в протилежний бік петлею.
Досить рідко, але все ж застосовують поліолефінові термоусадні стрічки з клейовим шаром. Спочатку джгут формують, фіксуючи його клейовим шаром, а остаточну фіксацію забезпечують термоусадкою стрічок під дією температури.
Маркування волоконно-оптичних кабелів і пігтейлів
Ідентифікацію волоконно-оптичної конфігурації СКС виконують за допомогою тих самих елементів маркування, що й для кабелів електричної конфігурації. Зазначимо лише деякі особливості, характерні саме для оптоволокна.
Окремі порти для оптоволоконних кабелів маркують за допомогою великих етикеток, які наклеюють на дверцята. Досить часто такі елементи входять до стандартного комплекту постачання комутаційних елементів.
Вітчизняні муфти у вигляді пластикових коробочок можна маркувати звичайним фломастером або маркером, наносячи інформацію на кришку муфти.
Вилки першого покоління для підключення до оптоволоконних комутаційних розеток можуть мати хвостовики різного кольорового виконання.
Комутаційні роз’єми другого покоління, вилки для яких виготовляють з пластику, дають змогу ідентифікувати тип оптоволокна. Це реалізують фарбуванням корпусів роз’ємів і торцевої частини вилкового наконечника.