Різновиди клейових етикеток

Найпопулярніші маркери для ідентифікації елементів СКС (маркування СКС) — самоклейні наклейки. Ці ідентифікатори відіграють роль елементів фінішного й технологічного маркування.
Етикетка клейового типу — це гнучкий прямокутний елемент, що з одного боку має міцну клейову основу, а з іншого – поверхню, на яку можна наносити написи різного типу. За виконанням і функціональністю всі клейові етикетки поділяються на три категорії:

• самоклейні;
• самоламінувальні;
• маркери-прапорці.

Етикетки самоклейного типу

Ці маркери найкраще підходять тоді, коли елемент СКС, що ідентифікується, має пласку й рівну поверхню відповідних розмірів. На практиці під час формування СКС їх найчастіше використовують для позначення кабелів, комутаційних панелей, лотків, коробів, елементів монтажного обладнання тощо. Здебільшого самоклейні маркери випускають прямокутної або квадратної форми, за винятком попереджувальних етикеток. Вони можуть бути круглими чи трикутними з нанесеними піктограмами й світловідбивним шаром.
Для виробництва таких маркерів використовують широкий спектр матеріалів — понад 200 найменувань.
Щоб підвищити стійкість маркерів-етикеток, їх поверхню можуть вкривати прозорою ламінувальною плівкою. Для кращого зчеплення клейовий шар етикетки можуть виготовляти з клеїв, які полімеризуються під механічним тиском (стисканням).
Більшість маркерів виготовляють з білою основою, але деякі виробники можуть пропонувати маркери й з іншим кольором поля для напису. У нас можна купити кольорові кабельні наклейки. 

Самоламінувальні етикетки

Цей тип етикеток найзатребуваніший для фінішного й технологічного маркування кабельних елементів СКС лінійного типу діаметром від 2 до 60 мм.
Такі ідентифікатори виготовляють у вигляді плаского полімерного елемента, розмір якого підбирають залежно від діаметра кабелів, що маркуються. Конструктивно етикетка має прозору й матову області. На непрозору поверхню наносять потрібний текст, а прозора частина захищає напис від зовнішніх чинників під час експлуатації СКС.
Зворотний бік самоламінувальної етикетки вкривають тонким шаром спеціального клею, який надійно фіксує маркер на кабелі чи проводі. Слід зазначити, що цей тип етикеток завжди кріплять із нахлестом. Тому склад клею підбирають так, щоб гарантувати надійне зчеплення і з поверхнею кабелю, і із самою етикеткою.
Основний критерій вибору етикетки — її довжина. Прозора частина маркера має щонайменше в 1,5 оберта обгортати кабель.
Щодо матеріалу, з якого виготовляють ці маркери, то здебільшого це поліестер і вініл. Робочий температурний діапазон таких матеріалів — -40 °C…+70 °C, що якраз відповідає температурі використання кабелів зовнішнього прокладання. Правильно дібравши матеріал основи, температурний діапазон можна розширити до +135 °C. Це корисно, коли маркують кабелі, прокладені в колекторах разом з магістралями гарячого водопостачання.
У більшості випадків для маркування кабелю самоламінувальні наклейки не потрібні, достатньо звичайних кабельних наклейок.

Маркер-прапорець

Т-подібна форма

Р-подібна форма

Цей тип ідентифікатора призначений для позначення тонких провідників діаметром не більше 1–2 мм. Маркери-прапорці бувають двох типів: Р-подібні й Т-подібні.
Маркер цього типу — пласка клейова етикетка великої довжини, один бік якої використовують для нанесення ідентифікаційних даних. Під час монтажу етикетку перегинають, розміщують провід по її центру й склеюють кінці між собою. Таке кріплення не створює жодного навантаження на провід, що маркується, що особливо важливо з огляду на його малий діаметр.
Найчастіше цей тип ідентифікатора використовують як елемент фінішного маркування різних монтажних шнурів, оптичних патч-кордів, пігтейлів і силових проводів.