До основних функцій штатного маркування комутаційного обладнання належить кольорове кодування різних видів розеток і функціональних секцій, а також індивідуальне символьне позначення окремих портів.

Основний спосіб маркування розеток на комутаційних панелях — їх послідовна нумерація. Для панелей з кількома рядами розеток використовують послідовну нумерацію портів комутаційних розеток.

Ще один метод маркування, запропонований компанією Rittal, — нумерація і рядів, і стовпців, як у програмі Excel. Горизонтальні ряди позначають цифрами, а вертикальні стовпці – літерами. Маркування розеток у такий спосіб, який ще називають координатним, матиме такий вигляд: «С5».

Конструкція комутаційних панелей передбачає прямокутні маркувальні поля, на які потрібну інформацію наносять уручну, що незручно й не надто надійно та не відповідає  TIA/EIA 606. Ці поля можуть бути індивідуальними й розташовуватися на кожній розетці або мати вигляд суцільної стрічки для маркування цілої групи розеток.

У недорогих комутаційних панелях маркувальний прямокутник — це пофарбоване білою фарбою поле на лицьовій панелі пристрою. У дорогих якісних панелях застосовують знімну пластикову пластинку. Написи на її поверхні наносять м’яким олівцем, фломастером або капілярною ручкою.

Здебільшого застосовують одноразове маркування панелей, варіанти маркування зі змінними написами трапляються досить рідко. Багаторазове маркування портів можливе, коли до маркувального поля з номером розетки додається гніздо для кольорової вставки зі спеціальною кодувальною «іконкою». Такий спосіб маркування реалізовано в панелях компанії Ortronics.

Зазвичай лицьові поверхні комутаційних панелей фарбують у чорний колір. Іноді фарбування може мати й інший відтінок, що суттєво полегшує розподіл панелей за функціональними секціями. Наприклад, у компанії ITT Cannon комутаційні панелі «категорії 3» можуть бути чорного, червоного й зеленого кольору.

На практиці маркування можна наносити й опосередковано. У цьому разі маркувальний елемент розміщують не на самому функціональному модулі, а поруч із ним. Наприклад, деякі горизонтальні органайзери Siemon після укладання в них усіх комутаційних шнурів закривають комутаційними кришками. У спеціальне гніздо кришки можна встановити кольорову вставку з відповідною іконкою, а на лицьову поверхню наклеюють етикетку.

Для панелей 110-го типу до елементів штатного маркування належать номери 25-парних гребінок, які наносять на бічну площадку на фабриці. Окремі комутаційні порти таких панелей можна нумерувати за допомогою змінних написів.

Значно ширший спектр елементів штатного маркування можна використовувати для позначення телекомунікаційних комутаційних розеток на робочому місці. Маркування цих комутаційних елементів виконують так:

·      використовують кольорові вставки з відповідними іконками або написами; іконки можна розміщувати на корпусах і захисних кришках розеток чи розеткових модулів;

·      захисні адаптери й відкидні кришки мають різне кольорове виконання, а також виїмки для наклеювання іконок;

·      розеткові модулі можуть мати різне фарбування лицьової площини (здебільшого застосовують білий, чорний, сірий, жовтий і червоний кольори);

·      використовують спеціальні віконця на корпусах комутаційних елементів, у які вписують або вклеюють розпізнавальні знаки;

·      наклеюють маркери у вигляді етикеток, для яких на корпусі передбачено спеціальні місця.

Для маркування електричних комутаційних, а також кінцевих кабелів використовують кольорове позначення, яке можна застосувати двома способами. У першому варіанті маркування виконують на етапі виробництва шнурів – кабелі або хвостовики вилок фарбують у різні кольори. Другий варіант передбачає використання спеціальних кольорових манжет у вигляді корпусу із защіпкою. Такі манжети надягають на задню частину вилки під час виробництва або вже під час монтажу.